Клінічний опис та значення
Фронтальні рефлекси вивільнення — це група примітивних рефлексів, які з'являються знову при ураженні лобових часток мозку або втраті нормального коркового гальмування. Ці рефлекси включають хапальний рефлекс, рефлекс смоктання (сну), рефлекс орального автоматизму, долонно-підборідний рефлекс та рефлекс блимання, які зазвичай присутні у немовлят, але зникають у міру дозрівання мозку. У дорослих їх наявність вказує на дисфункцію лобової частки або дифузне ураження головного мозку, часто спостерігається при нейродегенеративних захворюваннях, таких як хвороба Альцгеймера, фронтотемпоральна деменція та прогресуюча хвороба Паркінсона. Основний механізм полягає в порушенні кортикобульбарних і кортикоспінальних шляхів, які зазвичай пригнічують ці стовбурові рефлекси. Клінічно фронтальні рефлекси вивільнення вважаються м'якими неврологічними ознаками, які допомагають локалізувати патологію в лобових частках або вказують на генералізовану церебральну атрофію.
Пов’язані рідкісні захворювання (3)
Нозології, при яких цей фенотиповий прояв зафіксований як клінічний маркер:
-
Часто (79-30%)
-
Часто (79-30%)
-
Виключено (0%)