Клінічний опис та значення
Позалегеневий туберкульоз — це форма туберкульозу, при якій інфекція, спричинена Mycobacterium tuberculosis, уражає органи та тканини поза легенями. Він може залучати лімфатичні вузли, плевру, кістки та суглоби, сечостатеву систему, центральну нервову систему або черевну порожнину, що призводить до таких симптомів, як збільшені лімфатичні вузли, біль у спині, стерильна піурія, головний біль або дискомфорт у животі. Захворювання виникає, коли бактерії поширюються з легень через кровотік або лімфатичну систему в віддалені ділянки, часто в осіб з ослабленим імунітетом. Діагностика зазвичай вимагає візуалізації, біопсії та мікробіологічного підтвердження, оскільки респіраторні симптоми можуть бути відсутні. Лікування включає тривалий курс кількох протитуберкульозних препаратів, подібно до легеневого туберкульозу.
Пов’язані рідкісні захворювання (2)
Нозології, при яких цей фенотиповий прояв зафіксований як клінічний маркер:
-
Помірно (29-5%)
-
Дуже рідко (<4-1%)