Клінічний опис та значення
Підвищена осмоляльність калу — це лабораторний показник, що вказує на аномально високу концентрацію розчинених частинок у калі, зазвичай вимірюється у воді калу. Він найчастіше використовується для оцінки хронічної діареї, допомагаючи відрізнити осмотичну діарею від секреторної. При осмотичній діареї осмотичний проміжок калу підвищений, що відображає наявність неабсорбованих розчинених речовин, які притягують воду в кишечник. Цей стан часто виникає внаслідок мальабсорбції вуглеводів, наприклад непереносимості лактози, або вживання погано засвоюваних речовин, таких як магнійвмісні проносні. Симптоми можуть включати здуття живота, біль у животі та водянисті випорожнення, які часто покращуються при голодуванні.
Пов’язані рідкісні захворювання (1)
Нозології, при яких цей фенотиповий прояв зафіксований як клінічний маркер:
-
Часто (79-30%)