Клінічний опис та значення
Підвищена концентрація ангіотензинперетворювального ферменту (АПФ) у крові — це лабораторний показник, що характеризується вищими за норму рівнями ферменту АПФ у кровотоці. АПФ переважно виробляється ендотеліальними клітинами, особливо в легенях, і відіграє ключову роль у регуляції артеріального тиску та водно-сольового балансу, перетворюючи ангіотензин I на ангіотензин II. Це підвищення найчастіше пов'язане з гранулематозними захворюваннями, такими як саркоїдоз, де активовані макрофаги надмірно продукують АПФ, але воно також може виникати при інших станах, включаючи хворобу Гоше, гіпертиреоз та деякі захворювання печінки. Сам по собі цей показник зазвичай безсимптомний і виявляється за допомогою аналізу крові, слугуючи біомаркером, а не безпосередньою причиною симптомів. Лікування зосереджено на виявленні та терапії основного захворювання, що спричинило підвищення рівня АПФ.
Пов’язані рідкісні захворювання (1)
Нозології, при яких цей фенотиповий прояв зафіксований як клінічний маркер:
-
Часто (79-30%)