Клінічний опис та значення
Затримка осифікації головки стегнової кістки — це порушення дозрівання скелета, при якому кісткове ядро головки стегнової кістки з'являється пізніше очікуваного на зображеннях. У нормі цей центр осифікації стає видимим на рентгенограмі у віці від 4 до 7 місяців, але в уражених дітей він може бути відсутнім або значно зменшеним навіть після цього періоду. Стан відображає порушення ендохондральної осифікації — процесу, за якого хрящ поступово замінюється кісткою, і може виникати як ізольована знахідка або як частина ширшої скелетної дисплазії чи ендокринного розладу. Клінічно він може супроводжуватися нестабільністю кульшового суглоба, зміненою біомеханікою стегна та підвищеним ризиком дисплазії кульшового суглоба або ранніх дегенеративних змін. Діагноз зазвичай встановлюють за допомогою рентгенографії або ультразвукового дослідження дозрівання кульшового суглоба, а лікування зосереджується на спостереженні, ортопедичному контролі та терапії будь-якого основного системного захворювання.
Пов’язані рідкісні захворювання (2)
Нозології, при яких цей фенотиповий прояв зафіксований як клінічний маркер:
-
Часто (79-30%)
-
Помірно (29-5%)