Клінічний опис та значення
Астазія — це неврологічний симптом, що характеризується нездатністю стояти прямо або підтримувати стабільну позу стояння, незважаючи на нормальну м'язову силу та координацію в положенні лежачи. Зазвичай вона виникає внаслідок порушення інтеграції сенсорної інформації — пропріоцептивної, вестибулярної та зорової — у головному мозку, що призводить до втрати контролю над позою. Стан часто поєднується з абазією (нездатністю ходити), утворюючи комбінований симптом астазія-абазія, який часто має психогенне походження, але також може бути наслідком уражень базальних гангліїв, таламуса або лобових часток. Пацієнти можуть демонструвати дивні, некоординовані рухи при спробі встати, але зберігають нормальні рухи ніг у положенні сидячи або лежачи. Основний механізм полягає в порушенні вищих коркових процесів планування рухів і постуральних рефлексів, а не в первинній м'язовій слабкості або мозочковій атаксії.
Пов’язані рідкісні захворювання (1)
Нозології, при яких цей фенотиповий прояв зафіксований як клінічний маркер:
-
Помірно (29-5%)