Клінічний опис та значення
Апендикулярна спастичність — це форма підвищеного м'язового тонусу, яка специфічно вражає кінцівки (руки та ноги), на відміну від аксіальної спастичності, що залучає шию та тулуб. Вона виникає внаслідок ураження кортикоспінального тракту або інших шляхів верхнього мотонейрона, що призводить до дисбалансу між збуджувальними та гальмівними сигналами до м'язів. Клінічно вона проявляється опором пасивному руху, який зростає зі швидкістю розтягування, часто супроводжується підвищеними глибокими сухожилковими рефлексами, клонусом та феноменом складеного ножа. Цей стан може спричиняти скутість, м'язові спазми та труднощі з довільними рухами, що значно впливає на мобільність і повсякденне функціонування. Він часто зустрічається при таких станах, як дитячий церебральний параліч, розсіяний склероз, інсульт та травма спинного мозку.
Пов’язані рідкісні захворювання (1)
Нозології, при яких цей фенотиповий прояв зафіксований як клінічний маркер:
-
Часто (79-30%)