Клінічний опис та значення
Патологічні кишкові шуми — це зміни нормальних бурчальних звуків, що виникають внаслідок руху газів і рідини через кишечник. Ці звуки можуть бути посиленими (гіперактивними), ослабленими (гіпоактивними) або відсутніми (тихими), а також мати аномальний високотональний або дзвінкий характер. Гіперактивні шуми часто виникають при діареї, ранній кишковій непрохідності або гастроентериті, тоді як гіпоактивні або відсутні шуми свідчать про паралітичну кишкову непрохідність, перитоніт або пізню непрохідність. Основний механізм полягає в порушенні перистальтики, яке може бути спричинене запаленням, механічною перешкодою, дисфункцією нервів або ліками. Клініцисти оцінюють кишкові шуми, вислуховуючи стетоскопом у всіх чотирьох квадрантах живота, звертаючи увагу на частоту та якість.
Пов’язані рідкісні захворювання (3)
Нозології, при яких цей фенотиповий прояв зафіксований як клінічний маркер:
-
Помірно (29-5%)
-
Часто (79-30%)
-
Часто (79-30%)