Біологічна функція та патогенез
Ген IFIH1 кодує MDA5 (білок, асоційований з диференціацією меланоми 5), цитоплазматичну РНК-геліказу, яка діє як сенсор вірусної дволанцюгової РНК. MDA5 допомагає виявляти вірусну РНК і запускає сигнальний каскад, що призводить до вироблення інтерферонів та інших противірусних молекул. Завдяки цьому він допомагає імунній системі боротися з вірусними інфекціями та визначає силу противірусної відповіді. Цей процес важливий для вродженого імунітету та захисту від широкого спектру вірусів.
Патогенні варіанти в гені IFIH1 можуть порушувати нормальну регуляцію MDA5, призводячи до надмірної або недостатньої імунної відповіді. Варіанти з посиленням функції спричиняють інтерферонопатію I типу, відому як синдром Айкарді-Гут'єра (AGS), рідкісний генетичний розлад, який вражає мозок, шкіру та інші органи. Коли MDA5 стає гіперактивним, він викликає хронічне вироблення інтерферонів, що може пошкоджувати тканини та спричиняти такі симптоми, як затримка розвитку, судоми та ураження шкіри. Варіанти з втратою функції можуть підвищити сприйнятливість до вірусних інфекцій.
Пов’язані рідкісні захворювання (3)
-
IFIH1-асоційована спадкова спастична параплегія ORPHA:689231Спадкова мутація
-
Дисплазія Сінглтона-Мертена ORPHA:85191Спадкова мутація
-
Синдром Айкарді-Гут'єрса ORPHA:51Спадкова мутація
