Опис препарату
Це азотистий іприт, алкілуючий агент, що вводиться внутрішньовенно та використовується для лікування хронічного лімфоцитарного лейкозу.
Молекулярна мішень та механізм дії
ДНК
Бендамустин чинить протипухлинну дію шляхом алкілування ДНК, що призводить до зшивання ДНК, розривів ланцюгів та пригнічення синтезу ДНК, зрештою індукуючи апоптоз. Він також має властивості, подібні до аналогів пуринів, пригнічуючи кілька ферментів, залучених до репарації та синтезу ДНК.
Як слід застосовувати цей препарат? (Введення та дозування)
Шлях введення: Intravenous
Бендамустин вводиться у вигляді внутрішньовенної інфузії протягом 10 хвилин, зазвичай у клінічних умовах під наглядом медичного працівника.
Застереження та побічні дії
Поширені побічні ефекти включають інфузійні реакції (гарячка, озноб, свербіж), мієлосупресію (нейтропенія, тромбоцитопенія, анемія), нудоту, блювання, діарею, втому та гіперурикемію. Менш поширені, але серйозні ефекти включають синдром лізису пухлини, шкірні реакції (синдром Стівенса-Джонсона) та вторинні злоякісні новоутворення.
Офіційні орфанні призначення та показання
-
В-клітинна хронічна лімфоцитарна лейкемія ORPHA:67038
Офіційне призначення: Лікування хронічного лімфоцитарного лейкозу
