Клінічне визначення
Ангіоневротичний набряк, спричинений блокаторами ренін-ангіотензин-альдостеронової системи (РААС), є типом набряку, що виникає як побічний ефект деяких ліків від артеріального тиску. Він спричиняє раптове набрякання шкіри, внутрішніх органів або верхніх дихальних шляхів.
Епідеміологія та поширеність
Поширеність у світі невідома.
Клінічні прояви
Симптоми включають раптове набрякання обличчя, губ, язика, горла, рук або ніг. Також може виникати біль у животі, нудота або блювання, якщо уражені внутрішні органи. У важких випадках набряк горла може ускладнити дихання.
Симптоми та фенотипові ознаки (HPO)
Фенотиповий спектр проявів за міжнародною онтологією Human Phenotype Ontology (HPO):
-
Набряк обличчя HP:0000282Дуже часто (99-80%)
-
Порушення фізіології капілярів HP:0025018Дуже часто (99-80%)
-
Еритема HP:0010783Помірно (29-5%)
-
Набряк глотки HP:0011855Помірно (29-5%)
-
Набряк гортані HP:0012027Помірно (29-5%)
Методи діагностики
Лікарі діагностують цей стан, вивчаючи історію хвороби, особливо якщо пацієнт приймає блокатори РААС. Також можуть проводити аналізи крові, щоб виключити інші причини набряку.
Лікування та терапія
Основним лікуванням є припинення прийому ліків, що спричинили набряк. При гострих нападах можуть застосовувати антигістамінні препарати, кортикостероїди або епінефрин. У важких випадках може знадобитися госпіталізація та підтримка дихальних шляхів.
Диференційна діагностика
Інші стани, що можуть спричиняти подібний набряк, включають алергічні реакції, спадковий ангіоневротичний набряк та інші види набутого ангіоневротичного набряку. Лікар розрізняє їх на основі історії хвороби та результатів аналізів.
