Клінічне визначення
Гідраденіт гнійний — це довготривале захворювання шкіри, яке спричиняє болючі, глибокі вузли, абсцеси та тунелі під шкірою. Зазвичай уражає ділянки, де розташовані потові залози, як-от пахви, пахвинна ділянка та сідниці. З часом може призвести до рубцювання та значного дискомфорту.
Епідеміологія та поширеність
Захворюваність становить приблизно 1-4% населення. Частіше зустрічається у жінок, ніж у чоловіків (співвідношення 3:1). Початок зазвичай після статевого дозрівання, найвища поширеність у віці 20-40 років. Фактори ризику включають ожиріння, куріння, сімейний анамнез та метаболічний синдром.
Клінічні прояви
Захворювання часто починається після статевого дозрівання з болючих, глибоких вузлів, які можуть тривати від кількох днів до місяців. Ці вузли можуть виділяти рідину з неприємним запахом. Їх часто плутають з фурункулами. Поширені тригери включають менструацію, стрес, збільшення ваги та пітливість. Вузли можуть утворювати тунелі під шкірою та призводити до рубців. Найчастіше уражаються пахви, але також можуть бути залучені пахвинна ділянка, внутрішня поверхня стегон та інші ділянки. Багато людей також мають інші шкірні захворювання, як-от важкі акне або пілонідальні кісти.
Симптоми та фенотипові ознаки (HPO)
Фенотиповий спектр проявів за міжнародною онтологією Human Phenotype Ontology (HPO):
—
Методи діагностики
Лікарі зазвичай діагностують гідраденіт гнійний шляхом огляду шкіри та розпитування про симптоми. Специфічні лабораторні тести не потрібні. Іноді виконують біопсію шкіри, щоб виключити інші захворювання, як-от рак шкіри. Візуалізаційні дослідження, як-от УЗД або МРТ, можуть допомогти побачити тунелі під шкірою, особливо перед операцією. Лікарі також перевіряють на супутні проблеми зі здоров'ям, як-от діабет, високий кров'яний тиск та запальні захворювання кишечника.
Лікування та терапія
Лікування спрямоване на зменшення болю, запобігання новим вузлам та зупинку прогресування хвороби. Варіанти включають: зміни способу життя (зниження ваги, відмова від куріння, уникнення тісного одягу), знеболювання (лідокаїн, НПЗЗ, ліки від нейропатичного болю), місцеві антибіотики (як-от кліндаміцин), пероральні антибіотики (як-от доксициклін), гормональну терапію (спіронолактон) та біологічні препарати (як-от адалімумаб). Може знадобитися хірургічне втручання для видалення ушкодженої шкіри або дренування вузлів. Також доступні лазерна терапія та інші методи. Важливо приділяти увагу емоційному здоров'ю, оскільки захворювання може впливати на якість життя.
Зареєстровані орфанні препарати для цієї нозології:
-
Adalimumab (HUMIRA) Monoclonal antibody
Офіційне призначення: Лікування гідраденіту суппурaтивного середнього та тяжкого ступеня (стадія 2 та стадія 3 за Hurley)
Диференційна діагностика
Інші захворювання, які можуть виглядати як гідраденіт гнійний, включають: фурункули, фолікуліт, кісти (епідермоїдні, пілонідальні), інфекції, що передаються статевим шляхом (як-от лімфогранульома венерум), хвороба Крона (особливо навколо ануса) та туберкульоз шкіри. Лікар виключить ці захворювання на основі симптомів та тестів.
