Клінічне визначення
Гепатит дельта — це рідкісне захворювання печінки, спричинене вірусом гепатиту дельта. Воно виникає лише в людей, які вже інфіковані вірусом гепатиту B, і може значно погіршити перебіг захворювання печінки.
Епідеміологія та поширеність
Поширеність у Європі становить у середньому 40,0 випадків на 10 000 населення (діапазон 1-5 на 10 000).
Клінічні прояви
Симптоми можуть варіювати від легких до тяжких. У багатьох людей виникають серйозні проблеми з печінкою, включаючи гостру печінкову недостатність, ушкодження печінки та швидке рубцювання печінки (цироз). У деяких випадках перебіг може бути легким, але більшість пацієнтів мають тяжке захворювання.
Симптоми та фенотипові ознаки (HPO)
Фенотиповий спектр проявів за міжнародною онтологією Human Phenotype Ontology (HPO):
-
Гепатоцелюлярна карцинома HP:0001402Дуже рідко (<4-1%)
-
Аномальна кровотеча HP:0001892Помірно (29-5%)
-
Анорексія HP:0002039Помірно (29-5%)
-
Біль у животі HP:0002027Помірно (29-5%)
-
Втома HP:0012378Помірно (29-5%)
Методи діагностики
Діагностика гепатиту дельта ґрунтується на дослідженні крові на наявність антитіл або генетичного матеріалу вірусу гепатиту дельта. Оскільки захворювання виникає лише за наявності гепатиту B, також перевіряють на інфекцію гепатиту B.
Лікування та терапія
Лікування спрямоване на контроль інфекції гепатиту B, оскільки специфічного лікування гепатиту дельта не існує. Противірусні препарати для гепатиту B можуть бути корисними, а в тяжких випадках може знадобитися трансплантація печінки.
Диференційна діагностика
Диференційний діагноз включає інші типи вірусних гепатитів (такі як гепатит A, B, C або E), алкогольну хворобу печінки та аутоімунний гепатит. Для розрізнення цих станів використовують аналізи крові.
