ORPHA:496751 Рідкісне в Європі

Синдром EVEN-plus

International Name (EN): EVEN-plus syndrome

1 Клінічне визначення

Синдром EVEN-plus — це рідкісне генетичне захворювання, яке впливає на розвиток кісток, вух, носа та інших частин тіла. Воно присутнє від народження.

2 Епідеміологія та поширеність

У всьому світі: 3 випадки/сім'ї. Поширеність: <1 на 1 000 000.

3 Клінічні прояви

У людей із синдромом EVEN-plus часто виникають проблеми з кістками хребта та епіфізами довгих кісток. У них можуть бути дуже маленькі або відсутні зовнішні вуха (мікротія або анотія) та маленький ніс із розщепленим кінчиком або незвичайною формою ніздрів. Інші поширені ознаки включають низький зріст, ділянки відсутності шкіри (аплазія шкіри), відсутність зубів, брови, що ростуть разом (синофриз), та відсутність з'єднання між двома половинами мозку (агенезія мозолистого тіла). Деякі люди також мають проблеми з серцем, шлунком, кишечником або сечовивідними шляхами. Розвиток може бути повільнішим, ніж зазвичай.

4 Симптоми та фенотипові ознаки (HPO)

Фенотиповий спектр проявів за міжнародною онтологією Human Phenotype Ontology (HPO):

—

5 Методи діагностики

Лікарі діагностують синдром EVEN-plus на основі фізичних ознак та візуалізаційних досліджень, таких як рентгенографія або КТ, для огляду кісток і мозку. Генетичне тестування може підтвердити діагноз, виявивши мутацію у відповідальному гені.

6 Лікування та терапія

Не існує лікування синдрому EVEN-plus. Лікування зосереджено на управлінні симптомами і може включати хірургічне втручання для виправлення аномалій вух або носа, фізичну терапію для проблем з кістками та спеціальну освіту або терапію для затримок розвитку. Регулярні огляди командою спеціалістів є важливими.

7 Диференційна діагностика

Інші стани, які можуть виглядати подібно, включають інші генетичні синдроми, що спричиняють аномалії вух і носа, такі як синдром Трічера Коллінза, синдром Нагера або інші типи скелетних дисплазій. Генетичне тестування допомагає їх розрізнити.

Клінічні новини та дослідження

Останні регуляторні рішення та публікації щодо цієї нозології

Що мавакамтен приносить пацієнтам з обструктивною гіпертрофічною кардіоміопатією: клінічна доступність та вплив на спільноту

13 Oct 2026 FDA

Мавакамтен, новаторський селективний інгібітор серцевого міозину, є значним досягненням у лікуванні симптоматичної обструктивної гіпертрофічної кардіоміопатії (ОГКМ) для дорослих та дітей....

Читати далі →

Що Левацетиллейцин Пропонує При Атаксії-Телеангіектазії: Клінічна Доступність та Вплив на Пацієнтів

9 Oct 2026 FDA

Левацетиллейцин (Aqneursa) закріпив свою роль як клінічно доступний і ключовий засіб для лікування атаксії у пацієнтів з атаксією-телеангіектазією (А-Т), ставши...

Читати далі →

Що Ctexli (хенодіол) Пропонує при Церебротендинозному Ксантоматозі: Клінічна Доступність, Метаболічна Корекція та Вплив на Пацієнтів

5 Oct 2026 FDA

Ctexli (хенодіол), нині встановлена терапія, є критично важливим, першим у своєму класі засобом для лікування дорослих із церебротендинозним ксантоматозом (ЦТК)....

Читати далі →

Тулісокібарт від Merck демонструє багатообіцяючі результати у Фазі 2b для помірної та важкої форми гнійного гідраденіту

4 Oct 2026 FDA

Досліджуване антитіло до TL1A, тулісокібарт від Merck, продемонструвало значні позитивні результати у дослідженні Фази 2b для помірної та важкої форми...

Читати далі →

Мірдаметиніб зменьшує розмір пухлин майже вдвоє у пацієнтів нейрофіброматозу 1 типу (НФ1) з плексиформними нейрофібромами

3 Oct 2026 Генетика FDA

Управління з санітарного нагляду за якістю харчових продуктів і медикаментів США (FDA) схвалило Gomekli (мірдаметиніб), пероральний інгібітор МЕК, для осіб...

Читати далі →

Алопуринол Отримав Перше Статусне Визначення Орфанного Препарату для Синдрому Марфана

2 Oct 2026 FDA

У знаковій події для спільноти рідкісних захворювань, алопуринол отримав статус орфанного препарату (ОП) для лікування синдрому Марфана від регуляторних органів....

Читати далі →