Клінічне визначення
Це рідкісний стан, який змушує дітей рости швидше, ніж очікується, що призводить до надмірної ваги або ожиріння. Він також включає легкі затримки розвитку (особливо мовлення), поведінкові проблеми (такі як риси аутизму або СДУГ, і надмірна дружелюбність), а також тонкі відмінності в рисах обличчя (наприклад, глибоко посаджені очі, широкий кінчик носа, великі вуха та тонка верхня губа).
Епідеміологія та поширеність
Епідеміологічні дані для цієї нозології наразі уточнюються. Підпишіться на оновлення реєстру.
Клінічні прояви
У дітей із цим синдромом можуть спостерігатися легкі затримки в досягненні етапів розвитку, особливо мовлення. Вони часто демонструють поведінкові проблеми, такі як риси аутизму або синдрому дефіциту уваги та гіперактивності (СДУГ), і можуть бути незвично товариськими або надмірно дружелюбними. Надмірна вага або ожиріння є поширеними. Фізичні ознаки можуть включати глибоко посаджені очі, широкий бульбоподібний кінчик носа, великі вуха, що виступають, і тонку верхню губу. У деяких дітей може спостерігатися легка інтелектуальна недостатність, а їхні кисті та стопи можуть бути широкими та короткими.
Симптоми та фенотипові ознаки (HPO)
Фенотиповий спектр проявів за міжнародною онтологією Human Phenotype Ontology (HPO):
—
Методи діагностики
Діагноз ґрунтується на фізикальному обстеженні та зборі анамнезу. Лікарі шукають типові риси обличчя, особливості росту (надмірна вага/ожиріння) та затримки розвитку. Генетичне тестування може бути виконане для підтвердження діагнозу та виключення інших станів.
Лікування та терапія
Специфічного лікування не існує, але терапія зосереджена на контролі симптомів. Це може включати логопедичну терапію при затримці мовлення, поведінкову терапію при поведінкових проблемах, а також здорове харчування та план фізичних вправ для контролю ваги. Рекомендуються регулярні огляди в педіатра та фахівців (наприклад, генетика або дитячого лікаря з питань розвитку).
Диференційна діагностика
Інші стани, що можуть мати подібний вигляд, включають інші синдроми надмірного росту (наприклад, синдром Сотоса або синдром Беквіта–Відемана), синдром Прадера–Віллі (який також спричиняє ожиріння та затримку розвитку) та інші генетичні синдроми з відмінностями обличчя і затримкою розвитку.