Головна › Рідкісні захворювання › Автосомно-домінантний синдром множинних птеригіумів
ORPHA:65743 Рідкісне в Європі

Автосомно-домінантний синдром множинних птеригіумів

International Name (EN): Autosomal dominant multiple pterygium syndrome

1 Клінічне визначення

Автосомно-домінантний синдром множинних птеригіумів — рідкісне генетичне захворювання, що спричиняє утворення шкірних перетинок (птеригіумів) через суглоби, особливо на шиї, в пахвових западинах і за колінами. Воно також призводить до тугорухливості суглобів, опущення повік, зігнутих пальців зі зменшеною кількістю складок, зрощення хребців, тяжкого викривлення хребта та низького зросту.

2 Епідеміологія та поширеність

У світі: кількість випадків/сімей — 4,0 (випадок/випадки); точкова поширеність у світі — <1 / 1 000 000.

3 Клінічні прояви

Люди з цим захворюванням народжуються зі шкірними перетинками через суглоби, зокрема на шиї, в пахвових западинах і за колінами. У них також є контрактури суглобів (тугорухливість), опущення повік, зігнуті пальці зі зменшеною кількістю складок, зрощені хребці, тяжкий сколіоз (викривлення хребта) та низький зріст.

4 Симптоми та фенотипові ознаки (HPO)

Фенотиповий спектр проявів за міжнародною онтологією Human Phenotype Ontology (HPO):

—

5 Методи діагностики

Діагноз ґрунтується на фізикальному обстеженні, яке виявляє характерні шкірні перетинки та проблеми із суглобами. Генетичне тестування може підтвердити мутацію у відповідальному гені. Візуалізаційні дослідження, як-от рентгенографія, можуть показати зрощення хребців і сколіоз.

6 Лікування та терапія

Лікування спрямоване на контроль симптомів. Хірургічне втручання може допомогти розсікти шкірні перетинки та виправити контрактури суглобів. Фізична терапія може покращити рухливість. При сколіозі можуть знадобитися ортезування або операція. Рекомендовано регулярне спостереження командою спеціалістів.

7 Диференційна діагностика

Інші стани, що мають подібний вигляд, включають інші форми артрогрипозу (множинні контрактури суглобів), синдром Ескобара (який також має шкірні перетинки, але успадковується рецесивно) та інші генетичні синдроми з тугорухливістю суглобів і проблемами хребта.

Клінічні новини та дослідження

Останні регуляторні рішення та публікації щодо цієї нозології

Що мавакамтен приносить пацієнтам з обструктивною гіпертрофічною кардіоміопатією: клінічна доступність та вплив на спільноту

13 Oct 2026 FDA

Мавакамтен, новаторський селективний інгібітор серцевого міозину, є значним досягненням у лікуванні симптоматичної обструктивної гіпертрофічної кардіоміопатії (ОГКМ) для дорослих та дітей....

Читати далі →

Що Левацетиллейцин Пропонує При Атаксії-Телеангіектазії: Клінічна Доступність та Вплив на Пацієнтів

9 Oct 2026 FDA

Левацетиллейцин (Aqneursa) закріпив свою роль як клінічно доступний і ключовий засіб для лікування атаксії у пацієнтів з атаксією-телеангіектазією (А-Т), ставши...

Читати далі →

Що Ctexli (хенодіол) Пропонує при Церебротендинозному Ксантоматозі: Клінічна Доступність, Метаболічна Корекція та Вплив на Пацієнтів

5 Oct 2026 FDA

Ctexli (хенодіол), нині встановлена терапія, є критично важливим, першим у своєму класі засобом для лікування дорослих із церебротендинозним ксантоматозом (ЦТК)....

Читати далі →

Тулісокібарт від Merck демонструє багатообіцяючі результати у Фазі 2b для помірної та важкої форми гнійного гідраденіту

4 Oct 2026 FDA

Досліджуване антитіло до TL1A, тулісокібарт від Merck, продемонструвало значні позитивні результати у дослідженні Фази 2b для помірної та важкої форми...

Читати далі →

Мірдаметиніб зменьшує розмір пухлин майже вдвоє у пацієнтів нейрофіброматозу 1 типу (НФ1) з плексиформними нейрофібромами

3 Oct 2026 Генетика FDA

Управління з санітарного нагляду за якістю харчових продуктів і медикаментів США (FDA) схвалило Gomekli (мірдаметиніб), пероральний інгібітор МЕК, для осіб...

Читати далі →

Алопуринол Отримав Перше Статусне Визначення Орфанного Препарату для Синдрому Марфана

2 Oct 2026 FDA

У знаковій події для спільноти рідкісних захворювань, алопуринол отримав статус орфанного препарату (ОП) для лікування синдрому Марфана від регуляторних органів....

Читати далі →