Аденокарцинома яєчника

Австрія: середньорічна захворюваність 5,635 на 100 000, діапазон 1-9; Бельгія: 6,773 (1-9); Болгарія: 6,162 (1-9); Хорватія: 6,103 (1-9); Чехія: 7,229 (1-9); Естонія: 6,881 (1-9); Європа: 5,97 (1-9); Фінляндія: 5,973 (1-9); Німеччина: 6,593 (1-9); Ісландія: 4,09 (1-9); Ірландія: 5,079 (1-9); Італія: 5,518 (1-9); Латвія: 8,353 (1-9); Литва: 7,79 (1-9); Мальта: 5,653 (1-9); Нідерланди: 5,306 (1-9); Норвегія: 7,116 (1-9); Польща: 5,698 (1-9); Португалія: 2,834 (1-9); Словаччина: 5,519 (1-9); Словенія: 6,575 (1-9); Іспанія: 4,263 (1-9); Швейцарія: 6,379 (1-9); Велика Британія: 6,09 (1-9).

Симптоми можуть включати здуття живота, тазовий або абдомінальний біль, труднощі з прийомом їжі або швидке відчуття ситості, а також сечові симптоми, такі як позиви до сечовипускання або часте сечовипускання. Ці симптоми можуть бути неспецифічними і часто помилково приймаються за інші захворювання.

Діагностика зазвичай включає гінекологічний огляд, візуалізаційні дослідження, такі як УЗД або КТ, та аналізи крові на пухлинні маркери, наприклад CA-125. Остаточний діагноз встановлюється шляхом дослідження тканини, отриманої під час біопсії або операції.

Лікування зазвичай включає хірургічне видалення пухлини, а часто і яєчників, маткових труб та матки. Після операції часто застосовується хіміотерапія. Таргетна терапія або гормональна терапія можуть бути варіантами залежно від характеристик раку.

Інші стани, які можуть мати подібний вигляд, включають доброякісні кісти яєчників, інші типи пухлин яєчників та раки, що поширилися на яєчники з інших органів, наприклад, з товстої кишки або молочної залози.