Клінічний опис та значення
Аномалія при електроміографії окремих м'язових волокон — це патологічний результат спеціалізованого електрофізіологічного дослідження, яке оцінює функцію окремих м'язових волокон та їхніх нервово-м'язових з'єднань. Під час цього тесту тонкий голковий електрод реєструє електричну активність двох сусідніх м'язових волокон, що належать до однієї рухової одиниці, вимірюючи варіабельність часу їхнього збудження, відому як джиттер, та наявність блокування. Збільшений джиттер або блокування вказують на порушення нервово-м'язової передачі, що спостерігається при таких захворюваннях, як міастенія гравіс, міастенічний синдром Ламберта-Ітона та інших патологіях нервово-м'язового з'єднання. Цей тест є високочутливим для виявлення тонких дефектів нервово-м'язової передачі навіть тоді, коли рутинна ЕМГ та дослідження провідності нервів залишаються нормальними. Клінічно аномальна електроміографія окремих м'язових волокон підтверджує діагноз розладу нервово-м'язового з'єднання та допомагає відрізнити його від інших причин м'язової слабкості.
Пов’язані рідкісні захворювання (1)
Нозології, при яких цей фенотиповий прояв зафіксований як клінічний маркер:
-
Часто (79-30%)