Клінічний опис та значення
Мезіоденс — це додатковий надкомплектний зуб, що розвивається по середній лінії верхньої щелепи, зазвичай між двома центральними різцями. Він часто має вигляд маленького конусоподібного або штифтоподібного зуба і може залишатися ретенованим у кістці або прорізуватися аномально, спричиняючи зміщення або обертання сусідніх постійних зубів. Стан виникає внаслідок аномальної проліферації зубної пластинки під час раннього розвитку зубів, що призводить до утворення додаткового зубного зачатка. Мезіоденс може виникати ізольовано або як частина генетичних синдромів, і може порушувати нормальне прорізування, вирівнювання та гігієну порожнини рота. Діагноз зазвичай встановлюють за допомогою клінічного огляду та стоматологічних рентгенограм, а лікування часто передбачає хірургічне видалення для запобігання ортодонтичним ускладненням.
Пов’язані рідкісні захворювання (2)
Нозології, при яких цей фенотиповий прояв зафіксований як клінічний маркер:
-
Дуже рідко (<4-1%)
-
Помірно (29-5%)