Клінічний опис та значення
Низькоамплітудна ЕЕГ — це електроенцефалографічна знахідка, при якій фонова активність мозку має аномально низьку амплітуду, зазвичай менше 20 мікровольт у всіх відведеннях під час неспання. Вона відображає знижену синхронність або зменшену кількість активних кортикальних нейронів, що генерують електричні потенціали, і може бути дифузною або фокальною. Клінічно може спостерігатися при таких станах, як кортикальна атрофія, енцефалопатія, постгіпоксичне ушкодження мозку або деякі генетичні епілепсії, та часто супроводжується затримкою розвитку чи когнітивними порушеннями. Цей патерн не є самостійним захворюванням, а неспецифічною ознакою, що потребує зіставлення з клінічною картиною та нейровізуалізацією.
Пов’язані рідкісні захворювання (1)
Нозології, при яких цей фенотиповий прояв зафіксований як клінічний маркер:
-
Помірно (29-5%)