Клінічний опис та значення
Обмеження рухливості міжфалангових суглобів — це стан, при якому суглоби між кістками пальців рук або ніг (міжфалангові суглоби) не можуть рухатися в повному нормальному обсязі. Це обмеження може вражати проксимальні міжфалангові (ПМФ) суглоби, дистальні міжфалангові (ДМФ) суглоби або обидва, і може бути спричинене скутістю суглобів, контрактурами, кістковим зрощенням або ущільненням м'яких тканин. У людей з цим симптомом часто виникають труднощі зі згинанням або розгинанням пальців, що може порушувати захоплення, щипкові рухи та дрібну моторику. Обмеження може бути одностороннім або двостороннім, симетричним або асиметричним, і може бути ізольованою знахідкою або частиною ширшого скелетного, неврологічного чи ревматологічного розладу. У тяжких випадках суглоби можуть фіксуватися у зігнутому або розігнутому положенні, що призводить до функціональної інвалідності.
Пов’язані рідкісні захворювання (1)
Нозології, при яких цей фенотиповий прояв зафіксований як клінічний маркер:
-
Часто (79-30%)