Клінічний опис та значення
Інтермітуюча гіпервентиляція — це дихальний патерн, що характеризується епізодами аномально швидкого або глибокого дихання, які чергуються з періодами нормального або зниженого дихання. Під час цих епізодів надмірне виведення вуглекислого газу призводить до зниження рівня CO2 у крові, спричиняючи такі симптоми, як запаморочення, поколювання в руках і ногах, стиснення в грудях, а іноді судоми м'язів або непритомність. Стан може бути спричинений тривогою, стресом, неврологічними розладами або метаболічними порушеннями, і може виникати як у дітей, так і у дорослих. Фізіологічно він виникає внаслідок надмірної стимуляції дихального центру в стовбурі мозку або аномального зворотного зв'язку від хеморецепторів. Діагностика включає клінічне спостереження, аналіз газів крові та іноді дослідження функції легень для виключення інших причин.
Пов’язані рідкісні захворювання (3)
Нозології, при яких цей фенотиповий прояв зафіксований як клінічний маркер:
-
Помірно (29-5%)
-
Помірно (29-5%)
-
Помірно (29-5%)