Клінічний опис та значення
Підвищений рівень бета-2-мікроглобуліну в сироватці крові — це лабораторний показник, що вказує на вищу за норму концентрацію бета-2-мікроглобуліну (B2M) у крові. Бета-2-мікроглобулін — це невеликий білок, який утворює легкий ланцюг молекул головного комплексу гістосумісності класу I (MHC I) на поверхні майже всіх ядерних клітин. У нормі він фільтрується нирками та реабсорбується в проксимальних канальцях, тому підвищення його рівня в крові зазвичай відображає або посилений клітинний обмін (як при лімфопроліферативних захворюваннях, інфекціях чи запаленні), або зниження ниркового кліренсу (як при нирковій дисфункції). Клінічно цей біомаркер використовується для оцінки активності захворювання при таких станах, як множинна мієлома, лімфома та хронічна хвороба нирок, а також може бути підвищеним при аутоімунних захворюваннях і деяких вірусних інфекціях. Рівень можна вимірювати в сироватці, плазмі чи інших рідинах організму, і стійке підвищення часто спонукає до подальшого обстеження щодо основної гематологічної або ниркової патології.
Пов’язані рідкісні захворювання (1)
Нозології, при яких цей фенотиповий прояв зафіксований як клінічний маркер:
-
Дуже рідко (<4-1%)