Клінічний опис та значення
Порушення відповіді кортизолу на інсуліностимуляційний тест означає недостатнє підвищення рівня кортизолу в крові під час інсулінотолерантного тесту — динамічного ендокринологічного дослідження для оцінки гіпоталамо-гіпофізарно-надниркової осі. У нормі інсулін-індукована гіпоглікемія викликає виражене зростання кортизолу як частину контррегуляторної стрес-відповіді. Знижена або відсутня відповідь кортизолу вказує на можливу надниркову недостатність, дисфункцію гіпофіза або гіпоталамічні розлади. Цей показник має вирішальне значення для діагностики таких станів, як хвороба Аддісона, гіпопітуїтаризм або вторинна надниркова недостатність. Тест проводять шляхом введення інсуліну для зниження рівня глюкози в крові, після чого вимірюють кортизол через певні інтервали; пік кортизолу нижче визначеного порогу (наприклад, 500–550 нмоль/л) вважається порушеним.
Пов’язані рідкісні захворювання (1)
Нозології, при яких цей фенотиповий прояв зафіксований як клінічний маркер:
-
Дуже часто (99-80%)