Клінічний опис та значення
Геофагія — це навмисне та повторюване споживання землі, глини, ґрунту або бруду, що класифікується як форма піки — стійкого поїдання неїстівних речовин. Вона найчастіше зустрічається в дітей раннього віку, вагітних жінок та осіб із залізодефіцитною анемією або іншими нутрієнтними дефіцитами, а також може спостерігатися в межах певних культурних практик чи психіатричних станів. Фізіологічно геофагія може відображати спробу компенсувати нестачу мінералів, полегшити дискомфорт у шлунково-кишковому тракті або зменшити нудоту, хоча проковтнута земля здатна зв’язувати необхідні поживні речовини та погіршувати дефіцити. Клінічно вона може проявлятися болем у животі, запорами, стиранням зубів або ускладненнями, такими як кишкова непрохідність чи паразитарні інфекції. Поведінка часто зникає після усунення основного дефіциту або психосоціального чинника.
Пов’язані рідкісні захворювання (1)
Нозології, при яких цей фенотиповий прояв зафіксований як клінічний маркер:
-
Помірно (29-5%)