Біологічна функція та патогенез
Глюкозо-6-фосфатаза (G6Pase) — ключовий фермент, закріплений на мембрані ендоплазматичного ретикулуму, переважно експресується в печінці, нирках та слизовій оболонці кишечника. Він каталізує завершальний етап глікогенолізу та глюконеогенезу: гідроліз глюкозо-6-фосфату до вільної глюкози та неорганічного фосфату. Ця активність є критично важливою для підтримки гомеостазу глюкози в крові під час голодування, дозволяючи печінці вивільняти глюкозу, отриману з запасів глікогену або шляхом синтезу de novo, у кровотік. Каталітична субодиниця, кодована геном G6PC, працює разом із транспортерами глюкозо-6-фосфату, фосфату та глюкози, утворюючи функціональну багатокомпонентну систему.
Патогенні варіанти в гені G6PC спричиняють хворобу накопичення глікогену типу Ia (GSDIa, хвороба фон Гірке), аутосомно-рецесивне спадкове захворювання вуглеводного обміну. Втрата активності G6Pase призводить до накопичення глюкозо-6-фосфату та глікогену в печінці та нирках, що спричиняє тяжку гіпоглікемію натще, гепатомегалію, нефромегалію, лактатний ацидоз, гіперурикемію та гіперліпідемію. Пацієнти потребують довічного лікування частими прийомами їжі та сирим кукурудзяним крохмалем для запобігання небезпечним для життя епізодам гіпоглікемії. Захворюваність становить приблизно 1 на 100 000 новонароджених. Підходи генної терапії, такі як нещодавно схвалений Genglycos (pariglasgene brecaparvovec-opnr), доставляють функціональну копію G6PC для відновлення вивільнення глюкози та зменшення залежності від кукурудзяного крохмалю.
Пов’язані рідкісні захворювання (0)
—
