Клінічне визначення
Терапією-асоційований гострий мієлоїдний лейкоз і мієлодиспластичний синдром (t-AML/t-MDS) — це типи раку крові, які можуть розвинутися через роки після лікування певними хіміотерапевтичними препаратами або променевою терапією з приводу іншого раку. Вони виникають, коли ДНК клітин кісткового мозку пошкоджується протипухлинним лікуванням, що призводить до аномального утворення клітин крові.
Епідеміологія та поширеність
Європа; річна захворюваність: <1 на 1 000 000.
Клінічні прояви
Симптоми можуть включати втому, слабкість, задишку, часті інфекції, легке утворення синців або кровотечі та блідість шкіри. Ці симптоми зумовлені низькими показниками клітин крові (анемія, нейтропенія, тромбоцитопенія). У деяких людей також можуть бути гарячка або зниження маси тіла.
Симптоми та фенотипові ознаки (HPO)
Фенотиповий спектр проявів за міжнародною онтологією Human Phenotype Ontology (HPO):
—
Методи діагностики
Діагностика включає аналізи крові для перевірки кількості клітин і виявлення аномальних клітин, біопсію кісткового мозку для дослідження кісткового мозку на лейкоз або дисплазію, а також генетичні тести для виявлення специфічних хромосомних змін (наприклад, делецій хромосом 5 або 7, або перебудов MLL).
Лікування та терапія
Варіанти лікування залежать від загального стану пацієнта та конкретних генетичних особливостей. Вони можуть включати хіміотерапію, таргетну терапію, трансплантацію стовбурових клітин або підтримувальну терапію, таку як переливання крові та фактори росту. Прогноз часто несприятливий, але вивчаються новіші методи лікування.
Диференційна діагностика
Інші стани, які можуть мати подібний вигляд, включають de novo (вперше виниклий) гострий мієлоїдний лейкоз або мієлодиспластичний синдром, апластичну анемію та інші синдроми недостатності кісткового мозку. Ключова відмінність — наявність в анамнезі попереднього лікування раку.
