Клінічне визначення
Системні аутоімунні захворювання — це група хронічних станів, при яких імунна система помилково атакує власні здорові тканини організму, спричиняючи запалення та пошкодження різних органів.
Епідеміологія та поширеність
Епідеміологічні дані для цієї нозології наразі уточнюються. Підпишіться на оновлення реєстру.
Клінічні прояви
Симптоми варіюються, але часто включають втому, біль у суглобах, шкірні висипання, лихоманку та специфічні проблеми з органами, такі як проблеми з нирками або легенями. Захворювання може загострюватися, а потім покращуватися з часом.
Симптоми та фенотипові ознаки (HPO)
Фенотиповий спектр проявів за міжнародною онтологією Human Phenotype Ontology (HPO):
—
Методи діагностики
Діагностика включає поєднання медичного анамнезу, фізикального обстеження, аналізів крові (наприклад, тести на аутоантитіла), а іноді візуалізацію або біопсію для перевірки на запалення чи пошкодження органів.
Лікування та терапія
Лікування спрямоване на контроль симптомів і зменшення запалення. Варіанти включають протизапальні препарати, кортикостероїди, імуносупресанти та біологічну терапію. Зміна способу життя та фізіотерапія також можуть допомогти.
Диференційна діагностика
Інші стани, які можуть бути схожими, включають інфекції, інші аутоімунні захворювання (наприклад, вовчак або ревматоїдний артрит) та деякі види раку. Лікарі використовують специфічні тести, щоб їх розрізнити.
