Клінічне визначення
Стафілококовий синдром токсичного шоку — рідкісне, але серйозне захворювання, спричинене бактеріальною інфекцією (Staphylococcus aureus). Воно виникає, коли бактерії вивільняють токсини, що запускають сильну імунну відповідь, призводячи до таких симптомів, як висока температура, висип, низький кров'яний тиск і поліорганна недостатність.
Епідеміологія та поширеність
США: середнє значення річної захворюваності — 0,58; діапазон річної захворюваності — 1–9 на 1 000 000. У світі: діапазон поширеності — невідомий.
Клінічні прояви
Симптоми виникають раптово і включають високу температуру, висип, схожий на сонячний опік, низький кров'яний тиск (запаморочення або непритомність), блювання, діарею та м'язовий біль. Пізніше може спостерігатися лущення шкіри, особливо на долонях і підошвах.
Симптоми та фенотипові ознаки (HPO)
Фенотиповий спектр проявів за міжнародною онтологією Human Phenotype Ontology (HPO):
—
Методи діагностики
Лікарі діагностують його на основі симптомів і фізикального обстеження. Вони можуть взяти зразки крові або сечі чи зробити мазок із інфікованої ділянки для виявлення бактерій. Також перевіряють ознаки ураження органів.
Лікування та терапія
Лікування включає госпіталізацію, антибіотики для знищення бактерій, рідини для підвищення кров'яного тиску та підтримувальну терапію при поліорганній недостатності. Іноді потрібне хірургічне втручання для видалення джерела інфекції.
Диференційна діагностика
Інші стани, що можуть мати подібний вигляд, включають хворобу Кавасакі, скарлатину та інші причини сепсису або шоку. Лікарі виключають їх за допомогою тестів і перевірки на наявність специфічного токсину.
