Плоскоклітинний рак тонкої кишки

Австрія: середня річна захворюваність 0,008, діапазон <1 на 1 000 000; Бельгія: 0,008, <1 на 1 000 000; Болгарія: 0,002, <1 на 1 000 000; Хорватія: 0,006, <1 на 1 000 000; Чехія: 0,013, <1 на 1 000 000; Європа: 0,008, <1 на 1 000 000; Фінляндія: 0,002, <1 на 1 000 000; Франція: 0,008, <1 на 1 000 000; Німеччина: 0,004, <1 на 1 000 000; Ірландія: 0,012, <1 на 1 000 000; Італія: 0,007, <1 на 1 000 000; Латвія: 0,022, <1 на 1 000 000; Нідерланди: 0,002, <1 на 1 000 000; Норвегія: 0,003, <1 на 1 000 000; Польща: 0,003, <1 на 1 000 000; Португалія: 0,02, <1 на 1 000 000; Словаччина: 0,005, <1 на 1 000 000; Іспанія: 0,027, <1 на 1 000 000; Швейцарія: 0,011, <1 на 1 000 000; Велика Британія: 0,012, <1 на 1 000 000.

Симптоми часто нечіткі і можуть включати втрату ваги, біль у верхній частині живота, втрату апетиту, слабкість, втому, блювоту та здуття живота. Симптоми залежать від локалізації пухлини. У запущених випадках може виникнути кровотеча з кишечника або перфорація (отвір) у кишечнику.

Діагностика зазвичай включає візуалізаційні дослідження, такі як КТ або МРТ, та біопсію, під час якої беруть невеликий зразок тканини пухлини для дослідження під мікроскопом. Також може використовуватися ендоскопія для огляду внутрішньої поверхні тонкої кишки.

Лікування зазвичай включає хірургічне видалення пухлини та сусідніх лімфатичних вузлів. Також можуть застосовуватися хіміотерапія та променева терапія, особливо якщо рак поширився або не може бути повністю видалений.

Інші стани, які можуть мати подібний вигляд, включають інші типи раку тонкої кишки (наприклад, аденокарциному), доброякісні пухлини або неракові захворювання, такі як хвороба Крона або інфекції, що спричиняють подібні симптоми.