Плоскоклітинний рак підшлункової залози

Австрія: середня річна захворюваність 0,044, діапазон <1 на 1 000 000; Бельгія: 0,006, <1 на 1 000 000; Болгарія: 0,027, <1 на 1 000 000; Хорватія: 0,028, <1 на 1 000 000; Чеська Республіка: 0,045, <1 на 1 000 000; Естонія: 0,028, <1 на 1 000 000; Європа: 0,023, <1 на 1 000 000; Фінляндія: 0,012, <1 на 1 000 000; Франція: 0,015, <1 на 1 000 000; Німеччина: 0,032, <1 на 1 000 000; Ірландія: 0,034, <1 на 1 000 000; Італія: 0,019, <1 на 1 000 000; Латвія: 0,06, <1 на 1 000 000; Литва: 0,058, <1 на 1 000 000; Нідерланди: 0,011, <1 на 1 000 000; Норвегія: 0,003, <1 на 1 000 000; Польща: 0,008, <1 на 1 000 000; Португалія: 0,016, <1 на 1 000 000; Словаччина: 0,005, <1 на 1 000 000; Іспанія: 0,027, <1 на 1 000 000; Швейцарія: 0,006, <1 на 1 000 000; Велика Британія: 0,023, <1 на 1 000 000.

У людей з цим раком часто виникає біль у верхній частині живота та спині, втрата апетиту, зниження ваги, нудота, блювання та пожовтіння шкіри й очей (жовтяниця).

Лікарі діагностують цей рак за допомогою візуалізаційних досліджень, таких як КТ або МРТ, щоб побачити пухлину. Біопсія, під час якої беруть невеликий шматочок тканини з пухлини та досліджують під мікроскопом, необхідна для підтвердження діагнозу та виявлення специфічних клітинних особливостей.

Лікування може включати хірургічне видалення пухлини, якщо її виявлено на ранній стадії, хіміотерапію, променеву терапію або їх комбінацію. Оскільки цей рак рідкісний, плани лікування часто базуються на тому, що ефективно для інших типів раку підшлункової залози.

Інші стани, які можуть виглядати подібно, включають інші типи раку підшлункової залози (наприклад, аденокарциному), панкреатит (запалення підшлункової залози) та пухлини, що поширилися на підшлункову залозу з інших частин тіла.