Клінічне визначення
Синус перикранії — рідкісний стан, зазвичай наявний при народженні, при якому є аномальне з'єднання між венами всередині черепа та венами зовні, що спричиняє м'яку, податливу припухлість на волосистій частині голови, яка може змінювати розмір залежно від зміни положення голови або тиску.
Епідеміологія та поширеність
Епідеміологічні дані для цієї нозології наразі уточнюються. Підпишіться на оновлення реєстру.
Клінічні прояви
Основна ознака — м'яка, стислива припухлість на волосистій частині голови, часто ближче до верхівки. Вона не пульсує і може збільшуватися при кашлі, натужуванні або нахилі голови. Зазвичай безболісна і може бути помічена при народженні або пізніше в дитинстві.
Симптоми та фенотипові ознаки (HPO)
Фенотиповий спектр проявів за міжнародною онтологією Human Phenotype Ontology (HPO):
—
Методи діагностики
Лікарі діагностують синус перикранії за допомогою візуалізаційних досліджень, таких як УЗД, КТ або МРТ, щоб побачити кровоносні судини та підтвердити з'єднання між внутрішніми та зовнішніми венами. Іноді використовують спеціальну рентгенографію, яку називають ангіографією.
Лікування та терапія
Лікування часто не потрібне, якщо немає симптомів. Якщо припухлість спричиняє проблеми або з косметичних міркувань, хірургічне втручання може видалити аномальні вени та закрити з'єднання. Інші варіанти включають емболізацію, коли вводять речовину, щоб заблокувати аномальні судини.
Диференційна діагностика
Інші стани, які можуть виглядати подібно, включають дермоїдні кісти, кефалогематоми та інші судинні мальформації, такі як гемангіоми або артеріовенозні фістули. Візуалізація допомагає їх розрізнити.
