Клінічне визначення
Серпігінозний хоріоїдит — рідкісне захворювання очей, яке спричиняє тривале запалення задньої частини ока, зокрема судинної оболонки, пігментного епітелію сітківки та хоріокапілярів. Зазвичай уражає обидва ока і може призвести до втрати зору з часом.
Епідеміологія та поширеність
Епідеміологічні дані для цієї нозології наразі уточнюються. Підпишіться на оновлення реєстру.
Клінічні прояви
Захворювання часто починається із запалення поблизу зорового нерва, яке поширюється назовні у вигляді змієподібного візерунка. Через кілька тижнів запалення минає самостійно, але залишає рубці. Захворювання може повернутися через місяці або роки, спричиняючи подальше пошкодження та поступову втрату зору в одному або обох очах.
Симптоми та фенотипові ознаки (HPO)
Фенотиповий спектр проявів за міжнародною онтологією Human Phenotype Ontology (HPO):
—
Методи діагностики
Лікарі діагностують серпігінозний хоріоїдит шляхом огляду задньої частини ока за допомогою спеціальної лінзи. Вони також можуть використовувати візуалізаційні тести, такі як флуоресцеїнова ангіографія або оптична когерентна томографія, щоб побачити запалення та рубцювання. Аналізи крові та інші обстеження допомагають виключити інфекції або інші причини.
Лікування та терапія
Лікування спрямоване на контроль запалення та запобігання рецидивам. Це часто включає кортикостероїди у таблетках або ін'єкції в око, а іноді сильніші препарати, що пригнічують імунну систему, такі як циклоспорин або мікофенолату мофетил. Лікування може бути тривалим.
Диференційна діагностика
Інші стани, які можуть виглядати як серпігінозний хоріоїдит, включають інфекції, такі як туберкульоз або сифіліс, інші типи увеїту, а також такі захворювання, як розсіяний склероз або саркоїдоз. Лікарі повинні виключити їх за допомогою тестів.