Клінічне визначення
Рідкісний тип раку шлунка, який починається в клітинах, що вистилають шлунок. Він відрізняється від поширенішого раку шлунка та включає кілька підтипів, зокрема аденосквамозну карциному, гепатоїдну аденокарциному та карциному парієтальних клітин.
Епідеміологія та поширеність
Європа: середнє значення річної захворюваності 18,6; діапазон річної захворюваності 1–5 на 10 000. Європа: середнє значення поширеності протягом життя 49,17; діапазон поширеності протягом життя 1–5 на 10 000. Європа: діапазон точкової поширеності 1–9 на 100 000. Сполучене Королівство: середнє значення річної захворюваності 11,2; діапазон річної захворюваності 1–5 на 10 000. Сполучене Королівство: середнє значення точкової поширеності 3,9; діапазон точкової поширеності 1–9 на 100 000. Сполучені Штати: середнє значення річної захворюваності 7,5; діапазон річної захворюваності 1–9 на 100 000. Сполучені Штати: середнє значення точкової поширеності 24,0; діапазон точкової поширеності 1–5 на 10 000.
Клінічні прояви
Симптоми можуть включати біль у шлунку, нудоту, блювання, зниження маси тіла та відчуття переповнення шлунка після вживання невеликої кількості їжі. Деякі типи також можуть спричиняти кровотечу або обструкцію шлунка.
Симптоми та фенотипові ознаки (HPO)
Фенотиповий спектр проявів за міжнародною онтологією Human Phenotype Ontology (HPO):
—
Методи діагностики
Діагноз зазвичай встановлюють шляхом взяття невеликого зразка пухлини (біопсії) під час ендоскопії, коли через рот у шлунок вводять тонку трубку з камерою. Для оцінки поширеності раку також можуть застосовувати візуалізаційні дослідження, зокрема КТ.
Лікування та терапія
Лікування часто включає хірургічне видалення пухлини. Залежно від типу та стадії раку також можуть застосовувати хіміотерапію та променеву терапію.
Диференційна діагностика
Інші стани, які можуть мати подібний вигляд, включають поширеніші раки шлунка (аденокарциному), лімфому та доброякісні пухлини шлунка. Біопсія допомагає відрізнити їх.
