Клінічне визначення
Рідкісний стан, що уражує кон'юнктиву — прозору мембрану, яка покриває білкову частину ока та внутрішню поверхню повік. Він може бути спадковим або розвинутися пізніше в житті, спричиняючи запалення, рубцювання або утворення аномальних кровоносних судин. Це може призводити до проблем із поверхнею ока, рубцювання, що зрощує повіку з очним яблуком, або втрати зору.
Епідеміологія та поширеність
Дані відсутні.
Клінічні прояви
Симптоми можуть включати почервоніння, подразнення, сухість або відчуття піску в очах. З часом рубцювання може спричинити зрощення повіки з очним яблуком (симблефарон), що призводить до утруднення рухів ока або закривання повіки. Зір може ставати розмитим або втрачатися, якщо пошкоджена рогівка.
Симптоми та фенотипові ознаки (HPO)
Фенотиповий спектр проявів за міжнародною онтологією Human Phenotype Ontology (HPO):
—
Методи діагностики
Діагноз встановлює лікар-офтальмолог під час детального огляду ока, зокрема огляду кон'юнктиви за допомогою спеціального мікроскопа (щілинної лампи). Іноді беруть невеликий зразок тканини (біопсію), щоб перевірити наявність запалення або рубцювання. Аналізи крові або генетичне тестування можуть допомогти визначити причину.
Лікування та терапія
Лікування спрямоване на зменшення запалення та запобігання рубцюванню. Воно може включати зволожувальні краплі для очей, протизапальні препарати (наприклад, стероїди) або хірургічне видалення рубцевої тканини. У тяжких випадках можуть застосовуватися такі методи, як трансплантація амніотичної мембрани або імуносупресивні препарати.
Диференційна діагностика
Інші стани, які можуть мати подібний вигляд, включають синдром сухого ока, алергічний кон'юнктивіт, інфекції (наприклад, кон'юнктивіт) або аутоімунні захворювання, такі як очний рубцевий пемфігоїд або синдром Стівенса — Джонсона.
