Клінічне визначення
Пситакоз — це інфекція легень, спричинена бактеріями від інфікованих птахів, таких як папуги, голуби та свійська птиця. Вона передається людям через пташиний послід або пил і викликає грипоподібні симптоми, які можуть перерости в пневмонію.
Епідеміологія та поширеність
Епідеміологічні дані для цієї нозології наразі уточнюються. Підпишіться на оновлення реєстру.
Клінічні прояви
Симптоми зазвичай починаються раптово через 5–14 днів після контакту. Найпоширеніші симптоми — сильний головний біль, гарячка, озноб, м'язовий біль і сухий кашель. У деяких людей також виникають нудота, блювання, діарея або біль у животі. У тяжких випадках можуть уражатися головний мозок, серце або інші органи. Часто спостерігається сповільнена частота серцевих скорочень, незважаючи на гарячку.
Симптоми та фенотипові ознаки (HPO)
Фенотиповий спектр проявів за міжнародною онтологією Human Phenotype Ontology (HPO):
—
Методи діагностики
Лікарі підозрюють пситакоз на основі симптомів і контакту з птахами. Аналізи крові можуть показати нормальну кількість лейкоцитів, але підвищені маркери запалення. Рентгенографія грудної клітки часто виявляє пневмонію. Діагноз підтверджується аналізами крові, що виявляють антитіла, або ПЛР-тестуванням зразків із дихальних шляхів. Новіші ДНК-тести можуть швидко виявити збудника.
Лікування та терапія
Переважним лікуванням є антибіотик доксициклін, який приймають протягом 7–10 днів. Більшість людей почуваються краще протягом 48 годин. Для вагітних жінок або дітей можуть застосовувати азитроміцин або еритроміцин. Бета-лактамні антибіотики, такі як пеніцилін, не діють. У тяжких випадках можуть додавати стероїди, але потрібні додаткові дослідження.
Диференційна діагностика
Інші інфекції, що нагадують пситакоз, включають мікоплазмову пневмонію, хворобу легіонерів, Ку-гарячку, туляремію, грип, черевний тиф, бруцельоз та інші бактеріальні або вірусні пневмонії (включаючи COVID-19).
