Клінічне визначення
Задній увеїт — це стан, при якому запалюється задня частина ока, зокрема судинна оболонка (хоріоїдея), світлочутлива тканина (сітківка) та драглиста речовина всередині ока (склоподібне тіло). Це може бути спричинено інфекціями або атакою імунної системи на власні тканини.
Епідеміологія та поширеність
Поширений у всьому світі. Точний рівень поширеності невідомий.
Клінічні прояви
Симптоми включають появу плаваючих помутнінь (маленькі плями або лінії, що рухаються в полі зору), сліпі плями (скотоми) та затуманення або зниження зору. Зазвичай уражається одне око, але може бути й обидва.
Симптоми та фенотипові ознаки (HPO)
Фенотиповий спектр проявів за міжнародною онтологією Human Phenotype Ontology (HPO):
—
Методи діагностики
Лікарі діагностують задній увеїт за допомогою комплексного офтальмологічного обстеження, включаючи розширення зіниць для огляду задньої частини ока. Також можуть використовуватися візуалізаційні методи, такі як оптична когерентна томографія (ОКТ) або флуоресцентна ангіографія. Аналізи крові або дослідження рідини ока допомагають визначити причину.
Лікування та терапія
Лікування залежить від причини. Часто включає кортикостероїдні очні краплі, таблетки або ін'єкції для зменшення запалення. Якщо виявлено інфекцію, застосовують антибіотики або противірусні препарати. При аутоімунних випадках можуть призначатися імуносупресивні засоби.
Зареєстровані орфанні препарати для цієї нозології:
-
Fluocinolone (Retisert) Corticosteroid
Офіційне призначення: Лікування увеїту із залученням заднього сегмента ока.
Диференційна діагностика
Інші стани, які можуть мати подібні прояви, включають інші типи увеїту (передній або проміжний), інфекції сітківки (наприклад, токсоплазмоз) або запалення ока при таких захворюваннях, як саркоїдоз чи розсіяний склероз.
