Клінічне визначення
Поліклональний синдром підвищеної в'язкості крові — це рідкісний розлад крові, при якому кров стає занадто густою через надлишок певних білків (імуноглобулінів), що виробляються імунною системою. Це загущення може сповільнювати кровотік і спричиняти проблеми в багатьох частинах тіла.
Епідеміологія та поширеність
Поширеність у світі невідома.
Клінічні прояви
У людей з цим станом можуть спостерігатися легкі синці або кровотечі, кровотечі з носа або ясен, проблеми із зором через крововилив в око, головний біль, симптоми, схожі на інсульт, підвищений тиск у легеневих судинах та серцева недостатність.
Симптоми та фенотипові ознаки (HPO)
Фенотиповий спектр проявів за міжнародною онтологією Human Phenotype Ontology (HPO):
—
Методи діагностики
Лікарі діагностують це захворювання шляхом вимірювання густини (в'язкості) крові та перевірки на високий рівень імуноглобулінів. Вони також можуть провести аналізи крові для виявлення основних причин, таких як макроглобулінемія Вальденстрема або інші розлади імунної системи.
Лікування та терапія
Лікування спрямоване на зменшення густини крові, часто шляхом видалення надлишку імуноглобулінів з крові за допомогою процедури, яка називається плазмаферез (схожий на фільтр крові). Важливим є також лікування основного захворювання, наприклад, терапія макроглобулінемії Вальденстрема.
Диференційна діагностика
Інші стани, які можуть спричиняти подібні симптоми, включають інші типи синдрому підвищеної в'язкості крові (наприклад, при множинній мієломі), порушення згортання крові та стани, що спричиняють загущення крові, як-от поліцитемія вера.
