Клінічне визначення
Плазмоклітинна пухлина — це розростання аномальних плазматичних клітин (типу лейкоцитів), яке може виникати в кістковому мозку (так звана множинна мієлома) або як поодиноке утворення в кістці чи м'яких тканинах (так звана солітарна плазмоцитома). Ці клітини продукують занадто багато одного типу антитіл або їхніх частин.
Епідеміологія та поширеність
Епідеміологічні дані для цієї нозології наразі уточнюються. Підпишіться на оновлення реєстру.
Клінічні прояви
Симптоми залежать від типу. Множинна мієлома може спричиняти біль у кістках, втомлюваність, часті інфекції, анемію, проблеми з нирками та підвищений рівень кальцію. Солітарна плазмоцитома часто спричиняє біль або утворення в місці пухлини, але може не мати інших симптомів.
Симптоми та фенотипові ознаки (HPO)
Фенотиповий спектр проявів за міжнародною онтологією Human Phenotype Ontology (HPO):
—
Методи діагностики
Діагностика включає аналізи крові та сечі для перевірки на аномальні антитіла, візуалізаційні дослідження (наприклад, рентгенографію, КТ або МРТ) для виявлення уражень кісток або утворень, та біопсію кісткового мозку для пошуку аномальних плазматичних клітин.
Лікування та терапія
Лікування множинної мієломи може включати хіміотерапію, таргетну терапію, імунотерапію, стероїди, трансплантацію стовбурових клітин і підтримувальну терапію. Солітарну плазмоцитому часто лікують променевою терапією, іноді хірургічним втручанням, з ретельним спостереженням щодо прогресування до множинної мієломи.
Диференційна діагностика
Інші стани, які можуть мати схожий вигляд, включають інші види раку, що метастазують у кістки (наприклад, рак молочної залози або передміхурової залози), лімфому, доброякісні пухлини кісток, інфекції та аутоімунні захворювання, що спричиняють аномальне утворення антитіл.
