Клінічне визначення
Несиндромальний стеноз прямої кишки — це рідкісний стан, за якого пряма кишка (остання частина товстої кишки) звужена або стиснута. Це звуження не є частиною більшого синдрому чи вродженої вади. Воно може бути присутнім від народження або розвинутися пізніше.
Епідеміологія та поширеність
Поширеність у світі: невідома; поширеність при народженні: невідома; точкова поширеність: невідома.
Клінічні прояви
Симптоми включають утруднене відходження калу, запор, натужування, тонкий або стрічкоподібний кал, а в новонароджених — відсутність відходження першого калу (меконію). Ці симптоми зумовлені непрохідністю в нижньому відділі кишечника.
Симптоми та фенотипові ознаки (HPO)
Фенотиповий спектр проявів за міжнародною онтологією Human Phenotype Ontology (HPO):
—
Методи діагностики
Лікарі діагностують цей стан за допомогою методів візуалізації, таких як рентгенографія або МРТ, чи тесту під назвою аноректальна манометрія, який вимірює тиск у прямій кишці. Також виключають інші причини симптомів.
Лікування та терапія
Лікування може включати розширення звуженої ділянки (дилатацію), хірургічне видалення звуженої частини або інші процедури для розширення прямої кишки. Мета — покращити випорожнення кишечника.
Диференційна діагностика
Інші стани, що можуть мати подібний вигляд, включають хворобу Гіршпрунга (відсутність нервових клітин у товстій кишці), стеноз анального отвору (звуження ануса) та інші причини запору або кишкової непрохідності.
