Клінічне визначення
Не рідкісне ожиріння — це поширений стан, при якому людина має нездорову кількість жиру в організмі, зазвичай вимірюється індексом маси тіла (ІМТ) 30 або вище. Воно виникає внаслідок поєднання генів, способу життя, навколишнього середовища та метаболізму, але не через єдиний рідкісний генетичний розлад.
Епідеміологія та поширеність
Епідеміологічні дані для цієї нозології наразі уточнюються. Підпишіться на оновлення реєстру.
Клінічні прояви
Люди з ожирінням можуть мати надлишкову вагу тіла, особливо навколо талії, і можуть відчувати задишку, підвищене потовиділення, біль у суглобах, втому та труднощі з фізичною активністю. Це також може призвести до таких проблем зі здоров'ям, як високий кров'яний тиск, діабет та хвороби серця.
Симптоми та фенотипові ознаки (HPO)
Фенотиповий спектр проявів за міжнародною онтологією Human Phenotype Ontology (HPO):
—
Методи діагностики
Лікарі діагностують ожиріння шляхом розрахунку ІМТ за зростом і вагою. Вони також можуть виміряти окружність талії та перевірити на наявність супутніх захворювань, таких як високий рівень цукру в крові або холестерину. Аналізи крові та фізичні обстеження допомагають виключити інші причини.
Лікування та терапія
Лікування зосереджено на зміні способу життя, такому як здорове харчування та регулярні фізичні вправи. Іноді варіантами є ліки або хірургія для зниження ваги (баріатрична хірургія). Консультування та програми підтримки також можуть допомогти контролювати вагу в довгостроковій перспективі.
Диференційна діагностика
Інші стани, які можуть спричинити збільшення ваги, включають гормональні розлади (наприклад, гіпотиреоз або синдром Кушинга), певні ліки та рідкісні генетичні синдроми. Лікарі перевірять їх, якщо збільшення ваги раптове або супроводжується іншими симптомами.
