Клінічне визначення
Неонатальне гіпоксично-ішемічне ураження головного мозку — це рідкісний стан, що виникає у новонароджених, коли мозок не отримує достатньо кисню та кровотоку під час пологів. Це може спричинити пошкодження мозку та призвести до серйозних проблем зі здоров'ям.
Епідеміологія та поширеність
У Європі поширеність становить 1-9 на 100 000.
Клінічні прояви
У немовлят з цим станом можуть спостерігатися зміни психічного стану, такі як підвищена дратівливість, знижена реакція на подразники або навіть кома. Можливі аномальні рефлекси, слабкий м'язовий тонус (гіпотонія), судоми, проблеми з годуванням або диханням. Ці симптоми зазвичай з'являються протягом перших годин після народження.
Симптоми та фенотипові ознаки (HPO)
Фенотиповий спектр проявів за міжнародною онтологією Human Phenotype Ontology (HPO):
—
Методи діагностики
Лікарі діагностують цей стан на основі симптомів та історії хвороби. Можуть використовувати візуалізацію мозку, таку як МРТ або УЗД, для виявлення ознак ураження мозку. Також можуть проводити моніторинг мозкової активності за допомогою ЕЕГ та аналізи крові для оцінки рівня кисню та функції органів.
Лікування та терапія
Лікування спрямоване на підтримку життєво важливих функцій та запобігання подальшому пошкодженню мозку. Це може включати охолоджувальну терапію (терапевтичну гіпотермію) для зменшення набряку мозку, ліки для контролю судом та підтримку дихання. Довгостроковий догляд може включати фізичну терапію, ерготерапію та спеціальні освітні послуги.
Диференційна діагностика
Інші стани, які можуть мати подібні прояви, включають інфекції, такі як менінгіт, генетичні розлади, метаболічні проблеми або пологову травму. Лікарі проводять тести, щоб виключити ці стани.
