Клінічне визначення
Ізольований іридошизис — рідкісне захворювання ока, при якому передній шар райдужної оболонки (забарвлена частина ока) відшаровується від задніх шарів і розщеплюється на волокна, що плавають у рідині передньої камери ока. Зазвичай виникає у людей віком 60-70 років і часто пов'язаний з глаукомою.
Епідеміологія та поширеність
Епідеміологічні дані для цієї нозології наразі уточнюються. Підпишіться на оновлення реєстру.
Клінічні прояви
Зазвичай уражаються обидва ока, хоча може початися з одного ока. Найчастіше залучається нижня частина райдужної оболонки. Симптоми можуть включати нечіткість зору, підвищену чутливість до світла або бути відсутніми, але часто виявляється під час офтальмологічного огляду. Глаукома (підвищений внутрішньоочний тиск) є частим ускладненням.
Симптоми та фенотипові ознаки (HPO)
Фенотиповий спектр проявів за міжнародною онтологією Human Phenotype Ontology (HPO):
—
Методи діагностики
Діагноз встановлюється під час офтальмологічного огляду. Лікар використовує спеціальний мікроскоп, який називається щілинною лампою, щоб побачити волокна райдужної оболонки, що плавають у передній камері ока. Також можуть вимірювати внутрішньоочний тиск і досліджувати дренажний кут ока для перевірки на глаукому.
Лікування та терапія
Лікування зосереджено на управлінні супутньою глаукомою, що може включати очні краплі, лазерне лікування або хірургічне втручання для зниження внутрішньоочного тиску. Специфічного лікування для відновлення райдужної оболонки не існує. Регулярні офтальмологічні огляди важливі для моніторингу ускладнень.
Диференційна діагностика
Інші стани, які можуть виглядати подібно, включають інші типи атрофії райдужної оболонки (витончення райдужної оболонки), такі як есенціальна атрофія райдужної оболонки або синдром Чендлера, які також спричиняють зміни райдужної оболонки та глаукому. Ретельний офтальмологічний огляд допомагає відрізнити ці стани.
