Клінічне визначення
Генетична алопеція — це тип випадіння волосся, який передається у спадок. Вона виникає через зміни в генах, що впливають на ріст волосся, призводячи до його витончення або відсутності від народження або в ранньому віці. Вона може виникати самостійно або як частина більшого захворювання.
Епідеміологія та поширеність
Епідеміологічні дані для цієї нозології наразі уточнюються. Підпишіться на оновлення реєстру.
Клінічні прояви
У людей з генетичною алопецією випадіння волосся може початися в дитинстві або в ранньому дорослому віці. Випадіння волосся може мати певний характер (наприклад, відступна лінія росту волосся або витончення на верхівці) або по всій шкірі голови. Деякі люди народжуються з майже повною відсутністю волосся.
Симптоми та фенотипові ознаки (HPO)
Фенотиповий спектр проявів за міжнародною онтологією Human Phenotype Ontology (HPO):
—
Методи діагностики
Лікарі діагностують генетичну алопецію, вивчаючи характер випадіння волосся, збираючи сімейний анамнез і іноді проводячи генетичні тести для виявлення конкретної генетичної зміни. Вони також можуть взяти невеликий зразок шкіри зі шкіри голови (біопсію) для дослідження під мікроскопом.
Лікування та терапія
Не існує лікування генетичної алопеції, але методи лікування можуть допомогти контролювати стан. Варіанти включають ліки, такі як міноксидил або фінастерид, трансплантацію волосся або використання перук і накладок для волосся. Для деяких типів лікування основного синдрому може допомогти.
Диференційна діагностика
Інші стани, які можуть виглядати як генетична алопеція, включають алопецію ареата (аутоімунне захворювання, що спричиняє вогнищеве випадіння волосся), телогенове випадіння (тимчасове випадіння волосся через стрес або хворобу) та випадіння волосся внаслідок гормональних змін або дефіциту поживних речовин.
