Клінічне визначення
Лобно-скронева деменція (ЛСД) — це група розладів головного мозку, які спричиняють прогресуюче пошкодження передньої та бічних частин мозку, що призводить до змін у поведінці, особистості та мовленні.
Епідеміологія та поширеність
Європа: точкова поширеність у середньому 3,0, діапазон 1-9 на 100 000. Італія: щорічна захворюваність у середньому 3,05, діапазон 1-9 на 100 000.
Клінічні прояви
Симптоми варіюють залежно від підтипу, але часто включають значні зміни особистості та поведінки (наприклад, втрата емпатії або імпульсивність), труднощі з плануванням та прийняттям рішень, а також проблеми з мовленням (наприклад, труднощі з пошуком слів або розумінням мови).
Симптоми та фенотипові ознаки (HPO)
Фенотиповий спектр проявів за міжнародною онтологією Human Phenotype Ontology (HPO):
—
Методи діагностики
Діагностика включає неврологічний огляд, візуалізацію мозку (МРТ або ПЕТ-сканування), а іноді й генетичне тестування. Лікарі також оцінюють симптоми та виключають інші стани.
Лікування та терапія
Лікування не існує, але терапія спрямована на контроль симптомів. Це може включати медикаменти для лікування депресії або збудження, логопедичну терапію при мовних проблемах та підтримку для доглядальників.
Диференційна діагностика
Інші стани, які можуть мати подібні прояви, включають хворобу Альцгеймера, інші типи деменції, психіатричні розлади, такі як депресія або біполярний розлад, та інсульт.
