Клінічне визначення
Дисплазія дентину I типу — рідкісний стан, який уражає корені зубів, спричиняючи їхню короткість, конічну форму або повну відсутність.
Епідеміологія та поширеність
Європа; середня точкова поширеність: 1,0; діапазон точкової поширеності: 1–9 на 100 000.
Клінічні прояви
У людей із цим станом зуби часто виглядають нормальними над яснами, але корені дуже короткі або відсутні. Це може призводити до рухливості зубів і передчасної їх втрати. Зуби також можуть бути більш схильними до карієсу та інфекцій.
Симптоми та фенотипові ознаки (HPO)
Фенотиповий спектр проявів за міжнародною онтологією Human Phenotype Ontology (HPO):
—
Методи діагностики
Діагноз зазвичай встановлюють за допомогою дентальних рентгенограм, які виявляють аномальну структуру коренів. Генетичне тестування також може використовуватися для підтвердження діагнозу.
Лікування та терапія
Лікування зосереджене на контролі симптомів і запобіганні втраті зубів. Воно може включати пломбування, коронки або лікування кореневих каналів для усунення карієсу та інфекцій. У тяжких випадках можуть знадобитися знімні протези або дентальні імплантати для заміщення втрачених зубів.
Диференційна діагностика
Інші стани, які можуть спричиняти подібні стоматологічні проблеми, включають недосконалий дентиногенез, що впливає на колір і структуру зубів, та інші типи дисплазії дентину. Стоматолог може допомогти відрізнити ці стани.
