Клінічне визначення
Отруєння ціанідами — це рідкісний, але серйозний стан, який виникає при впливі ціаніду, швидкодіючої отрути. Він може виникнути протягом секунд або годин після вдихання ціанідного газу (часто з димом від пожежі), проковтування ціаніду (включаючи деякі ліки) або потрапляння його на шкіру чи слизові оболонки.
Епідеміологія та поширеність
У всьому світі; точна поширеність невідома.
Клінічні прояви
Симптоми починаються швидко, особливо при вдиханні ціаніду. Можливе дуже швидке дихання, потім втрата свідомості та судоми. Це може призвести до серцевої недостатності або зупинки дихання. Інші ознаки включають запаморочення, слабкість, швидке або нерегулярне серцебиття, тривогу, утруднене дихання, рідину в легенях, сплутаність свідомості, порушення координації та параліч.
Симптоми та фенотипові ознаки (HPO)
Фенотиповий спектр проявів за міжнародною онтологією Human Phenotype Ontology (HPO):
—
Методи діагностики
Лікарі діагностують отруєння ціанідами на основі історії впливу та симптомів. Вони можуть перевірити рівень ціаніду в крові або ознаки нестачі кисню, наприклад, підвищений рівень кислоти в крові.
Лікування та терапія
Лікування включає подачу кисню та антидотів, таких як гідроксокобаламін або натрію тіосульфат. Може знадобитися підтримка дихання та кровообігу. Швидке лікування є критично важливим.
Зареєстровані орфанні препарати для цієї нозології:
-
Hydroxocobalamin (Cyanokit) Antidote
Офіційне призначення: Лікування гострого отруєння ціанідами
-
Офіційне призначення: Лікування відомого або підозрюваного отруєння ціанідами
Диференційна діагностика
Інші стани, які можуть нагадувати отруєння ціанідами, включають отруєння чадним газом, вдихання диму, передозування ліків та інші причини судом або раптового колапсу.
