Клінічне визначення
Ендотеліїт рогівки — це рідкісне захворювання ока, при якому запалюється внутрішній шар рогівки (прозорої передньої частини ока). Це може спричинити набряк, нечіткість зору та підвищення внутрішньоочного тиску. Часто спричиняється вірусом, найчастіше цитомегаловірусом (ЦМВ).
Епідеміологія та поширеність
Епідеміологічні дані для цієї нозології наразі уточнюються. Підпишіться на оновлення реєстру.
Клінічні прояви
Люди з ендотеліїтом рогівки зазвичай мають симптоми на одному оці, включаючи нечіткість зору, світлобоязнь, легке почервоніння та дискомфорт. Внутрішньоочний тиск може різко підвищуватися. Стан часто має рецидивуючий перебіг і може бути помилково прийнятий за інші типи запалення ока. Важливо враховувати анамнез очних операцій, застосування стероїдів або проблеми з імунною системою.
Симптоми та фенотипові ознаки (HPO)
Фенотиповий спектр проявів за міжнародною онтологією Human Phenotype Ontology (HPO):
—
Методи діагностики
Лікарі діагностують ендотеліїт рогівки за допомогою огляду ока зі спеціальним мікроскопом (щілинною лампою), щоб побачити характерні монетоподібні відкладення на внутрішній поверхні рогівки та набряк. Діагноз підтверджується тестуванням невеликого зразка рідини з передньої камери ока (водянистої вологи) на ДНК ЦМВ за допомогою ПЛР-тесту. Інші тести, такі як візуалізація рогівки, також можуть допомогти.
Лікування та терапія
Лікування включає противірусні препарати, зазвичай у вигляді очних крапель (ганцикловір гель) або таблеток (валганцикловір) для припинення розмноження вірусу. Стероїдні очні краплі можуть використовуватися для контролю запалення, але ніколи не самостійно. Часто потрібні краплі для зниження внутрішньоочного тиску. У важких випадках можуть знадобитися ін'єкції противірусних препаратів в око або хірургічне втручання. Часто необхідне довгострокове лікування для запобігання рецидивам.
Диференційна діагностика
Інші стани, які можуть мати подібний вигляд, включають інфекції, спричинені іншими герпесвірусами (наприклад, вірусом простого герпесу або вітряної віспи), інші типи запалення ока (наприклад, увеїт Фукса або синдром Познера-Шлоссмана), відторгнення рогівкового трансплантата після пересадки та інші причини набряку рогівки. Тестування на вірусну ДНК допомагає їх розрізнити.
