Клінічне визначення
Рак печінки — це захворювання, при якому клітини печінки або жовчних проток всередині печінки ростуть безконтрольно. Найпоширенішими типами є гепатоцелюлярна карцинома, яка починається в основних клітинах печінки, та внутрішньопечінкова холангіокарцинома, яка починається в клітинах, що вистилають жовчні протоки. Часто виникає у людей з тривалим ураженням печінки або цирозом.
Епідеміологія та поширеність
Епідеміологічні дані для цієї нозології наразі уточнюються. Підпишіться на оновлення реєстру.
Клінічні прояви
Симптоми можуть включати біль або здуття живота, нез'ясовану втрату ваги, втрату апетиту, відчуття сильного переповнення після невеликої їжі, нудоту, блювання, жовтяницю (пожовтіння шкіри та очей) та свербіж. У деяких людей на ранніх стадіях можуть бути відсутні симптоми.
Симптоми та фенотипові ознаки (HPO)
Фенотиповий спектр проявів за міжнародною онтологією Human Phenotype Ontology (HPO):
—
Методи діагностики
Лікарі використовують аналізи крові (наприклад, альфа-фетопротеїн), візуалізаційні дослідження (УЗД, КТ, МРТ) і іноді біопсію (взяття невеликого зразка тканини печінки) для діагностики раку печінки.
Лікування та терапія
Лікування залежить від стадії та функції печінки. Варіанти включають хірургічне видалення пухлини, трансплантацію печінки, абляцію (руйнування пухлини за допомогою тепла або холоду), емболізацію (блокування кровопостачання пухлини), таргетну терапію, імунотерапію та променеву терапію.
Диференційна діагностика
Інші стани, які можуть виглядати як рак печінки, включають доброякісні пухлини печінки (наприклад, гемангіому або аденому), кісти печінки, метастатичний рак з інших органів та цироз з регенеративними вузлами.
