Клінічне визначення
Кіста кишені Блейка — це заповнений рідиною мішок у задній частині мозку, що формується до народження. Зазвичай вона нешкідлива й не пов’язана з генетичними синдромами. Вона виникає, коли нормальна тимчасова структура мозку не зникає належним чином.
Епідеміологія та поширеність
Епідеміологічні дані для цієї нозології наразі уточнюються. Підпишіться на оновлення реєстру.
Клінічні прояви
Багато людей з кістою кишені Блейка не мають симптомів. Якщо симптоми виникають, вони зазвичай зумовлені накопиченням рідини в мозку (гідроцефалією) і можуть включати головний біль, знижений м’язовий тонус, запаморочення, непритомність, блювання, нечіткий або подвійний зір, швидкі рухи очей, набряк зорового нерва та затримку розвитку ходьби.
Симптоми та фенотипові ознаки (HPO)
Фенотиповий спектр проявів за міжнародною онтологією Human Phenotype Ontology (HPO):
—
Методи діагностики
Кісту зазвичай виявляють за допомогою методів візуалізації, таких як МРТ або КТ головного мозку. Ці дослідження показують локалізацію та розмір кісти, а також можуть виявити ознаки гідроцефалії.
Лікування та терапія
Якщо симптомів немає, лікування не потрібне. Якщо розвивається гідроцефалія, лікування може включати хірургічне втручання для відведення надлишкової рідини, наприклад встановлення шунта або ендоскопічну тривентрикулостомію.
Диференційна діагностика
Інші стани, які можуть виглядати подібно, включають мальформацію Денді–Вокера, арахноїдальні кісти та інші кісти задньої черепної ямки. Візуалізація допомагає їх розрізнити.
